Vous êtes ici : Accueil > La revue > Numéro 4 > Imaginaire linguisti... > Загальні характерист...

Загальні характеристики наукового лінгвістичного дискурсу та його національні особливості (на матеріалі французької, англійської та української мов)

Caractéristiques générales du discours scientifique linguistique et ses particularités nationales (en français, anglais et ukrainien)

frPublié en ligne le 02 février 2015

Par Kateryna Zhuk

Résumé

L’article est consacré à l’étude des caractéristiques générales du discours scientifique linguistique sur le matériel des articles de linguistique publiés en français, anglais et ukrainien après l’année 2000. L’attention particulière est portée à l’analyse du plan de l’article, de l’expression de l’opinion d’auteur et des moyens de persuasion du lecteur.

Abstract

У статті розглядаються загальні характеристики наукового лінгвістичного дискурсу на матеріалі наукових статей з лінгвістичної проблематики, що були опубліковані українською, французькою та англійською мовами в наукових періодичних виданнях в період після 2000-го року. Особлива увага приділяється вивченню структури статті, вираженню авторської оцінки та засобам, що використовуються автором для переконання читача.

Вступ

1Після своєї появи в 60-х роках як відповідь популярному тоді контент-аналізу, аналіз дискурсу став сьогодні одним з найактуальніших предметів дослідження сучасної лінгвістики. Все більше зарубіжних та вітчизняних мовознавців присвячують свої праці вивченню дискурсу. Так, згадаємо роботи В. І. Карасика, О. В. Міхайлової, Т. А. ван Дейка, П. Серіо, А. О.Кібріка,  М. Л. Макарова, Л. Р. Безуглої, В. Б. Бурбело, В. Є. Чернявської, К. Хайленда, Ф. Гроссманна, Ф. Рінк та інших.  Зокрема детально вивчаються різні види дискурсу : політичний, релігійний, педагогічний, рекламний. Науковому дискурсу також присвячено чимало розвідок, але загальні характеристики наукового лінгвістичного дискурсу залишаються мало вивченими. Це зумовлює актуальність даного дослідження.

2Метою статті є ознайомлення з загальними характеристиками наукового лінгвістичного дискурсу та аналіз національних особливостей, що зустрічаються у французькій, англійській та українській мовах.

1. Науковий дискурс в теорії дискурсу

3Дослідження наукового дискурсу відбуваються під різним кутом, але умовно всі їх можна об’єднати у дві великі групи: дослідження в межах дидактики, що прагнуть навчити комунікації іноземною мовою в академічних або наукових цілях, наприклад FrançaissurObjectifsspécifiques, EnglishforAcademicPurposes, WritingintheDisciplines, WritingAccrosstheCurriculum, CollegeCompositionStudies, Didactiquedel’écritdanslenseignementsupérieur, LittéraciesUniversitaires, та дослідження з позицій дискурсивного аналізу1.

4Як зазначає В. І. Карасик, з точки зору соціально-прагматичного підходу, дискурс – це текст, занурений в ситуацію спілкування, в життя; це соціально обмежений чи ідеологічно ангажований тип висловлювання; це особлива мова в мові, що виражає особливу ментальність та реалізується у своїх власних текстах2.

5П. Серіо вважав, що предметом дослідження аналізу дискурсу виступають тексти в повному розумінні цього терміну : такі, що були створені в інституційних межах, що накладають значні обмеження на акти висловлювання; наділені історичною, соціальною, інтелектуальної направленістю3.  

6Аналізуючи науковий текст в межах когнітивно-дискурсивної парадигми, ми розглядаємо його як результат віртуального комунікативного акту чи як зафіксований письмово результат уявного дискурсу. Науковий лінгвістичний дискурс, таким чином, також реалізується у своїх власних текстах, але для аналізу дискурсу цікавим виявляються не самі окремо взяті тексти, а сукупність текстів з тієї точки зору, з якої вони вказують в соціальному плані на певну ідентичність в процесі висловлювання, що окреслюється історично.

7Тому П. Серіо вказує саме на те, що частіше за все дискурсна формація відповідає не одному конкретному жанру, а об’єднує декілька жанрів4. В науковому світі комунікація може будуватися в різній площині : в межах усталеного наукового простору серед спеціалістів даної науки або галузі науки ; під час передачі знань студентам та молодим науковцям ; у випадку вульгарізації наукової інформації серед необізнаних слухачів / читачів. Саме певною комунікативною ситуацією обумовлюється вибір матеріалу та способу подання інформації під час будування дискурсу, що виражається в різних наукових жанрах : монографії, підручники, дисертації, автореферати дисертацій, науково-популярні статті, наукові статті тощо.

2. Наукова стаття та правила її написання французькою, англійською та українською мовами

8Наше дослідження реалізується на матеріалі наукових статей з лінгвістичної тематики, тому що, на нашу думку, жанр статті є найбільш репрезентативним для дослідження дискурсу, адже саме наукові статті будуються згідно з чітко окресленими вимогами, що обмежують акти висловлювання відповідно до правил, прийнятих в конкретний історичний період, в межах конкретної соціальної формації та під впливом пануючих інтелектуальних течій.

9Стаття сприяє соціалізації дослідження : вона є місцем формування, оцінювання та засвідчення знань, тобто активно допомагає розвитку дослідження. Проходячи експертизу серед наукової спільноти, вона вважається запорукою науковості. Публікація статті сприяє, серед іншого, академічному визнанню дослідника як такого в спільноті наукового дискурсу5.

10Як вказує Т. В. Дроздова, основною прагматичною метою автора наукового тексту є сприяння формуванню ментальної моделі наукових знань адресата, яка має максимально відповідати його власній моделі6. Ця мета досягається завдяки певній організації тексту, яка допомагає структурувати хід думок та будує аргументацію найбільш логічним чином.

11План тексту статті може бути більш-менш гнучким та частково залежить від вимог журналу, збірки, видання. В англомовній традиції існує так звана норма IMMRaD :Introduction, Material and Methods, Results and Discussion.

12Вища атестаційна комісія України вимагає, щоб стаття мала такі компоненти:

13- вступ – постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими практичними завданнями (5-10 рядків) ;

14- останні дослідження та публікації, на які спирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття (звичайно ця частина статті становить близько 1/3 сторінки) ; її можна назвати « вихідні передумови » ;

15- формулювання цілей статті (постановка завдання) ; вказаний розділ вельми важливий, бо з нього читач визначає корисність для себе пропонованої статті ; мета статті випливає з постановки загальної проблеми і огляду раніше виконаних досліджень, тобто дана стаття має на меті ліквідувати « білі плями » у загальній проблемі (обсяг цієї частини статті становить 5-10 рядків) ;

16- виклад власне матеріалу дослідження (від 5-6 сторінок тексту) ;

17- у закінченні наводяться висновки з даного дослідження і стисло подаються перспективи подальших розвідок у цьому напрямку7.

18Як ми бачимо, українські науковці мають будувати свій текст згідно з чітко встановленими нормами щодо змісту та об’єму.

19Що стосується франкомовних статей, лінгвісти мають більшу свободу самовираження, але у статей є загальноприйнята структура: вступ, декілька розділів основної частини, висновки. У вступі необхідно вказати проблематику, цілі та завдання дослідження, план статті:

« Une fois la méthodologie exposée, nous rendrons compte des traits linguistiques ou des faisceaux de traits qui distinguent les articles des différents auteurs par rapport aux autres articles, pour discuter la spécificité des textes d’un auteur en regard de la diversité des usages du genre »8.

20 В основній частині пропонується аналіз робіт, в яких вивчається даний феномен, описується методологія та презентуються результати дослідження з їх обговоренням. Середній об’єм статті має бути не меншим за 25-35 тисяч символів.

3. Загальні характеристики наукового лінгвістичного дискурсу

21Незалежно від походження та мови, що використовується, всі наукові статті створюються в комунікативній ситуації, в якій автор та адресат тексту мають спільні фонові знання, так званий багаж, що дозволяє їм будувати свої пояснення, міркування, гіпотези, спираючись на загальноприйняті аксіоми, ідеї, уявлення, не пояснюючи їх, як це було би у випадку науково-популярних статей чи науково-педагогічних видань :

« On ne s’étonnera donc pas que le statut du que équatif soit fort discuté : s’agit-il de la conjonction ‘universelle’ que ou plutôt d’une forme analogique, alignée sur le que d’inégalité ? »9

« Як відомо, будь-який мовленнєвий континуум – дискурс, висловлювання – складається з двох центрів – диктуму та модусу »10.

« It is now widely accepted by most genre analysts in ESP that a genre is to be envisaged as a communicative event, which occurs in a particular socio-cultural context and which has a specific communicative function »11.

22Серед основних характеристик письмового наукового дискурсу виділяють такі: структурна розгорнутість (оскільки припускають, що письмове мовлення має відрізнятися повнотою та конкретністю), формальна стислість та лаконічність (з якою пов’язана граматична ускладненість письмового мовлення), суворе додержування норм літературної мови, приналежність до певного стилю і жанру, індивідуальний стиль автора (що забезпечує вибірковість та послідовність думок), планування (яке створює композиційну та логічну витриманість письмового мовлення), інституційність наукового тексту як приналежність до заданих рамок статусно-ролевих відносин12.

23Основною характеристикою наукового лінгвістичного дискурсу є категорія інформативності, виражена експліцитно. Цю категорію обумовлює інформація, яка є результатом наукового пізнання, тобто фіксує бачення світу з позицій лінгвістики, в термінах її понять та категорій, що повʼязані особливою логікою відношень. Така інформація характеризується як концептуальна, тобто така, що стала продуктом людської обробки та структуризації знань, та повʼязана з різними ментальними структурами передачі та зберігання цих знань13.

24Відмітимо, що на відміну від інших наук, які досліджують явища реального світу, лінгвістика вивчає раціональні категорії, отримані шляхом теоретизування, а не в результаті практичного пізнання світу в повсякденній діяльності.

25У науковому лінгвістичному дискурсі вивчаються лінгвістичні явища та концепти, наводяться причинно-наслідкові звʼязки та інші типи логічних відношень між категоріями та поняттями, але завжди крізь призму авторського бачення світу, яка експліцитно чи імпліцитно передає авторську оцінку до питання, що вивчається. Слід зауважити, що загальнопоширене уявлення про нейтральний та об’єктивний характер наукового дискурсу потребує перегляду. Вслід за Ф. Бош та М.-К. Полле, ми вважаємо, що нейтральне висловлювання характеризується відсутністю ставлення автора до питання у той час, як об’єктивне висловлювання може містити бачення автора14.

26Так автор оцінює інформацію з точки зору можливості / неможливості, прийнятності / неприйнятності, істинності / хибності тощо:

27« Investigation of metadiscourse in student writing in controlled conditions appears to be limited »15;

28« Нам видається слушним встановлення інваріантного значення модальності »16.

29Науковий текст неможливо уявити без аргументації, адже дослідник прагне поділитися певною тезою зі своїми читачами, переконати їх, проілюструвати сказане, аргументувати свої міркування, довести свої висновки17.

30На думку Ф. Гроссманна, важливою характеристикою наукових текстів є категорія очевидності. Він виділяє таки типи очевидності :

31- почуттєва, емпірична очевидність vs інтелектуальна очевидність ;

32- загальноприйнята очевидність vsочевидність дисциплінарна або пов’язана з певною течією в межах даної дисципліни ;

33- те, що я вважаю очевидним vsте, що інший / інші вважають очевидним18.

34Автор часто створює ефект очевидності, щоб надати інформації більшого значення :

35« Очевидно, цього не може бути, бо процес пізнання безмежний, а досліджуваний предмет може виявляти нові, ще зовсім не вивчені якості та їх нюанси»19 ;

««Thisisnottodeny, ofcourse, thatindividualfactorssuchasexperience, orprofessionalrankaffectthechoicesmadebyparticularwritersintheirmoment-by-momentcomposing»»20;

« Dans un premier temps, les exemples étudiés relevaient le plus souvent de la langue écrite et les catégories élaborées (discours direct, discours indirect et toutes les formes dites « mixtes ») l’ont été la plupart du temps à partir de tels exemples pour des raisons évidentes de facilité due à la moindre volatilité des données.»21.

36К. Хайленд детально досліджує те, як науковий дискурс намагається переконати адресата через певну побудову інформації та залучання читача до процесу комунікації. Так, він аналізує позицію автора та взаємодію з читачем (stanceandengagement), описуючи першу як текстовий голос автора, що передає його міркування, судження, переконання, а другу як риторичний прийом, що запрошує читача в дискурс в якості учасника. Позиція автора передається через ухиляння, підсилення, позиційні маркери, самоцитації ; взаємодія з читачем виражається через звернення до читача, вказівки, питання, посилання, відступи22.

37Наведемо кілька прикладів з проаналізованих статей :

38- підсилення :

« It is important to be clear from the outset that there is no single definitive characterization of thecomponents of intonational contour, much less a definitive theory of their information-structuralmeanings »23 ;

 « Крім того, рецепція концепту сину різних слов’янських народів має безпосереднє відношення до загальної проблеми мовного антропоцентризму, а також до релевантних когнітивних процесів, тому насамкінець ще раз підкреслимо важливість мережіасоціацій і асоціативного експерименту, без яких лінгвістичний аналіз був би неповним»24 ;

39- маркери позиції :

« У такому контексті важко переоцінити роль асоціативного експерименту, на значенні якого, зокрема, акцентує увагу знана сербська дослідниця Л. Попович »25 ;

« Sadly, itwasnotpossibletotesttheacceptabilityandpersuasivenessoftheseargumentsincourt, astheCrownconcededthe appeal shortly before the due date, when compelling new evidence from document and handwriting analysts emerged to convince the judges of the unsafeness of the conviction » 26;

« Les fréquentes controverses qu’elles suscitent révèlent la tentation de les voir cerner les fondements de la créativité, l’essence de l’auteur et/ou de l’œuvre, le talent du premier, l’esprit et la portée de la seconde et, en un mot, muer génie’ 27».

40- cамоцитації :

« In earlier work, I have tried to show that the intonational structure of English, essentially as described by Pierrehumbert (1980), Selkirk (1981, 1984), and others, is directly subsumed by surface syntactic structure, as it is viewed in CCG (Steedman 1991a, TSP) »28;

« Par ailleurs j'ai expliqué dans un article (Bachschmidt 1997) pourquoi 30 + 30 articles étaient représentatifs à 99,9 % de la discipline considérée, si bien que les résultats de ma communication sont donc scientifiquement fondés» 29;

41- вказівки :

 « Consider for example possible prosodies for sentence (1b), Marcel proved completeness, inthe following pair of discourse settings »30 ;

« Considérons dans une perspective qualitative, quelques exemples qui pourront montrer la plasticité référentielle du pronom on»31 ;

42- звернення до читача :

« En annexe, le lecteur trouvera sept extraits d'articles de recherche numérotés de 1 à 7 et dont les lignes numérotées de 5 en 5 lui permettront de trouver les références citées entre parenthèses »32 ;

43- питання :

« What are the practical imperatives that lead to one structure being preferred to another? »33 ;

« Le positionnement énonciatif : de quel « je » parle-t-on ? »34 ;

44- посилання :

« The responsibility of Intonational Structure is to define those aspects of LF that relate to discourseinformation structure—that is, to distinctions such as theme (a notion somewhat related to topic,in the sense of the term used by such authors as Reinhart (1981), Erteschik-Sher (1998), andZubizarreta (1998), among others) and rheme (comment, or in the sense that those authors usethe term, focus) »35 ;

« Nous considérons en effet ces trois dimensions comme des zones clignotantes de l'écrit scientifique, en ce qu'elles tiennent une place importante à la fois dans les études descriptives des « manières de faire» des chercheurs(pour deux états des lieux récents, cf. HYLAND ; BONDI, 2006, rédigé en anglais, et RINCK, 2010, rédigé en français) et sont également régulièrement reconnues comme source de difficultés chez les étudiants en didactique de l'écrit (cf. par exemple NONNON, 2002 ; RINCK, 2011 ; DELCAMBRE ; LAHANIER-REUTER, 2012) »36 ;

« К.Д. Авксентьєва в дисертаційному дослідженні Лінгвокультурологічний аналіз концептосфери здоров’я людини в російській пареміології влучно назвала пареміологію світобаченням етносу’ »37 ;

45- відступи :

« Une étude contrastive (BOCH ; GROSSMANN, 2002) des pratiques des experts (à partir du même corpus de 8 numéros de la revue Langage) et des étudiants en deuxième année de sciences du langage (à partir d’un corpus de 31 rapports de stage incluant une partie théorique) a permis de mesurer les différents modes de référencement des uns et des autres»38 ;

« This article shows how the levelsof S-Structure and Intonational Structure (together with certain syntactic functions that havesometimes been relegated to the module of PF, in the rather unusual sense in which that termhas been used in GB), can be collapsed into one surface syntactic module »39.

4. Висновки

46Таким чином, можна стверджувати, що в рамках наукової комунікації обмін інформацією відбувається з урахуванням встановленого регламенту. Основними характеристиками наукового лінгвістичного дискурсу є структурна розгорнутість, формальна стислість та лаконічність, додержування норм літературної мови та використання специфічних термінів, інформативність, логічність, аргументативність, діалогічність, оцінність. Франко- та англомовні статті з лінгвістичної проблематики мають, на наш погляд, більш вільну манеру викладу інформації, тому вони дають авторові можливість використовувати більш повний набір риторичних прийомів, ніж україномовні статті, яким властива сухість оповідання.

Bibliographie

Безугла Л. Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі [Verbalisationdessensimplicitesdanslediscoursdialogiqueallemand], Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007,  332 p.

Бурбело В. Б. « Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології» [Conceptionscontemporainesdudiscoursetprincipeslinguistiquesetpragmatiquesdelathéoriediscursive],  Вісн. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія, Вип. 33, 2002, P. 79-84.

Дроздова Т. В. « Распределение информации в научном тексте » [Répartitiondel’informationdansletextescientifique],  С любовью к языку: Сб. научн. трудов. Посвящается Е. С. Кубряковой, Москва – Воронеж, 2002, P. 452 – 462.

Карасик В. И. «Структура институционального дискурса» [Structuredudiscoursinstitutionnel] in Проблемы речевой коммуникации, Саратов, 2000,  P. 25 – 34.

Квадратура смысла: Французская школа анализа дискурса [Quadraturedusens : Écolefrançaisedel’analysedudiscours], М.: Прогресс, 1999,  416 p.

Кибрик А.А. Анализ дискурса в когнитивной перспективе [Analysedudiscours], М., 2003, 90 p.

Крутоголова О. В. « Влучне слово (паремія) та його прикладний індекс » [Locutionproverbiale (parémie) etsonindexappliqué], Наукові праці. Філологія. Мовознавство, Вип. 183, Т.: 195, 2012, P. 50-55.

Макаров М.Л. Основы теории дискурса [Principesdelathéoriediscursive], М.: ИТДГК «Гнозис», 2003, 280 p.

Михайленко В. В. «Модусний маркер у структурі дискурсу» [Marqueurdemodusdanslastructuredudiscours], Вісник Житомирського державного університету, Вип. 45, 2009, Р. 30 – 33.

Михайлова Е. В. Интертекстуальность в научном дискурсе (на материале статей) [Intertextualité danslediscoursscientifique (surlecorpusdesarticles)], thèse, Волгоград, 1999, 205 с.

Сафонова Н. « Еволюція поглядів на суб’єктивну модальність » [Évolutiondespointsdevuesurlamodalité subjective], Вісник Львівського університету: Серія філологічна , №34 Ч.I, 2004, P. 74-80.

Свойкин К. Б. Диалогика научного текста : курс лекций [Dialogiquedutextescientifique : cours], Саранск, 2006, 148 p.

Чернявская В. Е. Лингвистика текста: Поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность [Linguistiquedutexte : multiplicité descodes, intertextualité, interdiscursivité], М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009, 248 p.

 Ярмак В. І. « Семантико-експресивний потенціал концепту сину сербських, російських і українських фразеологізмах та пареміях » [Potentielsemantico-expressifduconceptfilsdansdesunitesphraséologiquesetproverbesserbes, russesetukrainiens], Мова і культура, Вип. 14, Т. 7, 2011, Р. 47 – 56.

Aufray A. « Cadre théorique pour une étude du discours rapporté à l’oral en allemand », Dialogues interlinguistiques, 2008, [en ligne],<http://www.celta.paris-sorbonne.fr/jeunes-chercheurs/dialogues1/Aufray.pdf>, (consultée le 15 décembre 2014).

Bachschmidt P. « Construction de l'argumentation dans l'article de recherche en mécanique, différences entre discours du francophone et de l'anglophone », Asp, № 23-26, 2000, P. 197 – 208.

Basturkmen H., Randow von J. « Guiding the reader (or not) to re-create coherence : Observations on postgraduate student writing in an academic argumentative writing task », Journal of english academic purposes, № 16, 2014, P. 14 – 22.

Boch F., Grossmann F., Rinck F. « Conformément à nos attentes... », ou l’étude des marqueurs de convergence / divergence dans l’article de linguistique », Revue française de linguistique appliquée, 12 (2), 2007, P. 109-122.

 Boch F. « Former les doctorants à l’écriture de la thèse en exploitant les études descriptives de l’écrit scientifique », Linguagem em (Dis)curso, V. 13 №3, 2013, P. 543-568.

 Boch F. «Pour une approche énonciative de l’écrit scientifique »,Lidil, №41, 2010, Р. 5-14.

 Carter-Thomas Sh., Rowley-Jolivet E. « Analysing the scientific conference presentation (CP). A methodological overview of a multimodal genre », Asp, № 39-40, 2003, P. 59 – 72.

 Carter-Thomas Sh., Rowley-Jolivet E. « Syntactic differences in oral and written scientific discourse: the role of information structure », Asp, 2001, Р.19-38.

Coulthard M. « Author Identification, idiolect, and linguistic uniqueness », Applied Linguistics, №25/4, 2004, P. 431-447.

 Dijk T. A. Dicourse as social interaction, London : Sage publications, 1997, 336 p.

Grossmann F.  « Pourquoi et comment cela change ? Standardisation et variation dans le champ des discours scientifiques », Pratiques, № 153-154, 2012, Р. 141-160.

Hyland K. « Directives : argument and engagement in academic writing », Applied Linguistics, №23/2,2002, P. 215 – 239.

 Hyland K. Disciplinary Discourse: Social Interactions in Academic Writing, London: Longman, 2000, 211 p.

HylandK. « Persuasion, interactionandtheconstructionofknowledge : representingselfandothersinresearchwriting», International Journal of English studies, Vol. 8 (2), 2008, P. 1-23.

Pierrard M. « Que dans les comparatives équatives : une proforme indéfinie ? », Langue française, № 158, 2008/2, P. 69-85.

PolletM.-Ch. L’écritscientifique à l’aunedeslittéraciesuniversitaires : approchesthéoriquesetpratiques, Namur : Presses universitaires, 2014, 172 p.

 Rinck F. L’article de recherche en sciences du langage et en lettres. Figure de l’auteur et identité disciplinaire du genre, thèse,  univ. de Grenoble, 2006. – 412 p.

 Rinck F. « Styles d’auteur et singularité des textes. Approche stylométrique du genre de l’article en linguistique », Pratiques, № 135-136, 2007, P. 119 – 136.

 Steedman M.  « Information structure and the syntax-phonology interface », Linguistic Inquiry, Vol. 31, № 4, 2000, P. 649 – 689.

Yahia R. « Présence de l’auteur dans l’article de revue scientifique », Synergies Algérie, № 11, 2010, P. 41 – 48.

Notes

1  Boch F. « Pour une approche énonciative de l’écrit scientifique »,Lidil, 41, 2010, Р.5.

2 Карасик В. И. «Структура институционального дискурса» [Structuredudiscoursinstitutionnel] in Проблемы речевой коммуникации, Саратов, 2000,  P. 26.

3 Квадратура смысла: Французская школа анализа дискурса [Quadraturedusens : Écolefrançaisedel’analysedudiscours], М.: Прогресс, 1999,  P. 27.

4  Ibid.

5  Boch F., Grossmann F., Rinck F. « Conformément à nos attentes... », ou l’étude des marqueurs de convergence / divergence dans l’article de linguistique », Revue française de linguistique appliquée, 12 (2), 2007, P. 110.

6  Дроздова Т. В. « Распределение информации в научном тексте » [Répartitiondel’informationdansletextescientifique],  С любовью к языку: Сб. научн. трудов. Посвящается Е. С. Кубряковой, Москва – Воронеж, 2002, P. 453.

7 Вимоги ВАК до наукової статті опублікованої у фаховому виданні: http://umo.edu.ua/docs/aspirant.../statti_VAK.doc

8  Rinck F. « Styles d’auteur et singularité des textes. Approche stylométrique du genre de l’article en linguistique », Pratiques, № 135-136, 2007, P. 121.

9  Pierrard M. « Que dans les comparatives équatives : une proforme indéfinie ? », Langue française, № 158, 2008/2, P. 70.

10  Михайленко В. В. « Модусний маркер у структурі дискурсу » [Marqueur de modus dans la structure du discours], Вісник Житомирського державного університету, Вип. 45, 2009, Р. 30.

11  Carter-Thomas Sh., Rowley-Jolivet E. « Analysing the scientific conference presentation (CP). A methodological overview of a multimodal genre », Asp, № 39-40, 2003, P. 60.

12 Свойкин К. Б. Диалогика научного текста : курс лекций [Dialogiquedutextescientifique : cours], Саранск, 2006, P. 54.

13  Дроздова Т. В. , P. 455.

14 PolletM.-Ch. L’écritscientifique à l’aunedeslittéraciesuniversitaires : approchesthéoriquesetpratiques, Namur : Pressesuniversitaires, 2014, P. 105.

15 BasturkmenH., RandowvonJ. « Guidingthereader (ornot) tore-createcoherence : Observationsonpostgraduatestudentwriting in an academic argumentative writing task », Journal of english academic purposes, № 16, 2014, P. 15.

16  Сафонова Н. « Еволюція поглядів на суб’єктивну модальність » [Évolutiondespointsdevuesurlamodalité subjective], Вісник Львівського університету: Серія філологічна , №34 Ч.I, 2004, P. 76.

17 PolletM.-Ch, Р. 100.

18  Présentation de F. Grossmann « La rhétorique de l’évidence dans l’écrit scientifique : Le cas de marqueurs lexicaux » lors du colloque « Argumenter dans les écrits scientifiques » à l’Université libre de Bruxelles, novembre 2014.

19 Сафонова Н., Р. 75.

20  Hyland K. « Directives : argument and engagement in academic writing », Applied Linguistics, №23/2,2002, P. 236.

21  Aufray A. « Cadre théorique pour une étude du discours rapporté à l’oral en allemand », Dialogues interlinguistiques, 2008, [en ligne],<http://www.celta.paris-sorbonne.fr/jeunes-chercheurs/dialogues1/Aufray.pdf>, (consultée le 15 décembre 2014).

22  HylandK. Persuasion, interactionandtheconstructionofknowledge : representingselfandothersinresearchwriting / K. Hyland // International Journal of English studies, 2008. – Vol. 8 (2). – P. 6.

23  Steedman M.  « Information structure and the syntax-phonology interface », Linguistic Inquiry, Vol. 31, № 4, 2000, P. 652.

24 Ярмак В. І. « Семантико-експресивний потенціал концепту сину сербських, російських і українських фразеологізмах та пареміях » [Potentiel semantico-expressif du concept fils’ dans des unites phraséologiques et proverbes serbes, russes et ukrainiens], Мова і культура, Вип. 14, Т. 7, 2011, Р. 54.

25 Ярмак В. І., Р. 49.

26  Coulthard M. « Author Identification, idiolect, and linguistic uniqueness », Applied Linguistics, №25/4, 2004, P. 440.

27  Rinck F. « Styles d’auteur et singularité des textes. Approche stylométrique du genre de l’article en linguistique », P. 121.

28  Steedman M., P. 652.

29  Bachschmidt P. « Construction de l'argumentation dans l'article de recherche en mécanique, différences entre discours du francophone et de l'anglophone », Asp, № 23-26, 2000, P. 198.

30  Steedman M., P. 654.

31  Yahia R. « Présence de l’auteur dans l’article de revue scientifique », Synergies Algérie, № 11, 2010, P. 45.

32  Bachschmidt P., P. 199.

33  Carter-Thomas Sh., Rowley-Jolivet E. « Syntactic differences in oral and written scientific discourse: the role of information structure », Asp, 2001, Р. 20.

34  Boch F. « Former les doctorants à l’écriture de la thèse en exploitant les études descriptives de l’écrit scientifique », Linguagem em (Dis)curso, V. 13 №3, 2013, P. 544.

35  Steedman M., P. 651.

36  Boch F. « Former les doctorants à l’écriture de la thèse en exploitant les études descriptives de l’écrit scientifique », P. 543.

37  Крутоголова О. В. « Влучне слово (паремія) та його прикладний індекс » [Locution proverbiale (parémie) et son index appliqué], Наукові праці. Філологія. Мовознавство, Вип. 183, Т.: 195, 2012, P. 51.

38  Boch F. « Former les doctorants à l’écriture de la thèse en exploitant les études descriptives de l’écrit scientifique », P. 559.

39  Steedman M., P. 650.

Pour citer cet article

Kateryna Zhuk (2015). "Загальні характеристики наукового лінгвістичного дискурсу та його національні особливості (на матеріалі французької, англійської та української мов)". Revue du Centre Européen d'Etudes Slaves - Imaginaire linguistique franco-slave | Numéro 4 | La revue.

[En ligne] Publié en ligne le 02 février 2015.

URL : http://etudesslaves.edel.univ-poitiers.fr/index.php?id=943

Consulté le 19/02/2017.

A propos des auteurs

Kateryna Zhuk

Kateryna Zhuk est doctorante à l’université nationale Metchnikov d’Odessa. Sa recherche est consacrée à l’étude de la subjectivité d’auteur dans le discours scientifique linguistiqueen français, anglais et ukrainien. Grâce à sa participation au programme WEBB-Erasmus Mundus, elle a eu l’opportunité de passer six mois à l’Université de Poitiers pour y étudier des ressources théoriques et analyser des périodiques scientifiques. Parallèlement aux études doctorales, elle enseigne le français à l’Alliance française et à la faculté des langues romano-germaniques de l’Université nationale d’Odessa. Elle participe régulièrement aux colloques et journées de travail en Ukraine et à l’étranger. Publications récentes : «Засоби вираження авторської модальності у науковому лінгвістичному дискурсі (на матеріалі французької, англійської та української мов)» [Moyens de l’expression de la modalité d’auteur dans le discours scientifique linguistique (en français, anglais et ukrainien)]. InЗаписки з романо-германської філології, випуск 27, 2011, С. 59-64 [Notes de la philologie romano-germanique, № 27, 2011, P. 59-64] ; «Синтаксичні засоби вираження суб’єктивної модальності у науковому лінгвістичному дискурсі (на матеріалі французької, англійської та української мов)» [Moyens syntaxiques de l’expression de la modalité subjective dans le discours scientifique linguistique (en français, anglais et ukrainien)]. InНова філологія, випуск 49, 2012, С. 81-84 [Nouvellephilologie, № 49, 2012, P. 81-84] ; «Особливості наукового лінгвістичного дискурсу як інституційного» [Particularitésdudiscoursscientifiquelinguistiquecommeinstitutionnel]. In Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства, 2013, С. 164-168 [Langue. Revue scientifico-théorique de la linguistique, 2013, P. 164-168] ;  «Интертекстуальность и интердискурсивность в научной лингвистической статье (на материале французского, английского и украинского языков) » [Intertextualité et interdiscursivité dans l’article scientifique linguistique (en français, anglais et ukrainien)] (sous presse).


Numéro 4 - La France dans l'imaginaire slave

Le quatrième numéro de la Revue du Centre Européen d’Études Slaves contient les contributions issues de la journée d’études organisée les 27 et 28 juin 2014 à l’Université de Poitiers. Soutenue par l’AUF, UFR Lettres et Langues et le laboratoire MIMMOC EA 3812, elle fut consacrée à l'étude de l'image que la langue et la culture françaises reflètent sur l'imaginaire culturel slave. Cette manifestation scientifique fut inaugurée par S. E. Madame Nina Sajic l'Ambassadrice de Bosnie-Herzégovine.



Contacts

Revue du Centre Européen d'Etudes Slaves

Université de Poitiers
Maison des Sciences de l'Homme et de la Société
Bâtiment A5
5, rue Théodore Lefebvre
86000 Poitiers - France
susan.finding@univ-poitiers.fr

Abonnez-vous

Recevez en temps réel les dernières mises à jour de notre site en vous abonnant à un ou à plusieurs de nos flux RSS :

Informations légales

ISSN électronique : 2274-7397

Dernière mise à jour : 27 septembre 2015

Crédits & Mentions légales

Edité avec Lodel.

Administration du site (accès réservé)